Історія існує не для того, щоб її вифантазовувати в диму сигарет, а для того, щоб, писана кров’ю в гарматному диму, вона стала уроком для нащадків.
Вибір. Це те, що автор постійно заставляє робити своїх героїв. Як бути, коли твого сина вбили люди, яким ти зобов’язаний життям? Чи варто підтримувати інтереси нації, представники якої письмово начебто взяли на себе вину за смерть твоєї матері? І як оцінити мародерство з точки зору моралі, коли це єдиний спосіб врятувати себе, своїх дітей і близьких тобі людей? Знову ж таки, чи може філософське споглядання світу з позиції «якось воно буде» служити відправною точкою для поступу й змін, і наскільки це, зрештою, відповідально стосовно залежних від тебе людей?
Чи можна закохатися в окупанта? А в людину іншого віросповідання? Чи буде щасливим шлюб, якщо його не благословили батьки або осудила громадськість? Зрештою, чи можна вважати гріховним союз двох чоловіків або двох жінок, якщо Природа створила їх саме такими? На ці та інші запитання читач намагається дати відповідь разом з героями роману.